10 клас
Тема. Леся Українка. Драма-феєрія
«Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету.
Мета: дати учням поняття про драматичну
поему;розкрити етапи зростання Лесі Українки в жанрі віршованої драматургії;дослідити фольклорно-міфологічну
основу драми-феєрії «Лісова пісня»;розвивати зв’язне мовлення,логічне й образне
мислення;виховувати відчуття краси,добра,дбайливого ставлення до природи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: текст твору,ілюстрації до
«Лісової пісні»,портрет Лесі Українки.
Епіграф
«Не
зневажай душі своєї цвіту…»
Леся Українка
Хід уроку
І.Актуалізація опорних знань,умінь,навичок.
Перевірка домашнього завдання.
Загальна характеристика
драматичної спадщини Лесі Українки.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення
теми і мети уроку.
На сьогоднішньому уроці ми повинні визначити джерела
драми,багатоплановість її художнього змісту і,аналізуючи текст,розкрити для
себе нові грані драми-феєрії «Лісова пісня». Ми будемо осмислювати
морально-етичні проблеми: розуміння суті людського щастя,поняття кохання і
зради,красиве й потворне в житті і стосунках між людьми
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Теорія літератури
Драматична
поема – переважно невелика за розміром віршована п’єса,в якій зливаються
драматичне й ліричне розкриття теми,виклад матеріалу відзначається лаконізмом,відсутні
широкий фон подій і зовнішня інтрига,а вся увага зосереджена на розкритті
ідейного конфлікту між основними противниками в момент найбільшого загострення.
Драма-феєрія – п’єса з казково-фантастичним
сюжетом і персонажами.
Феєрія – театральна чи
циркова вистава,побудована на фантастично-казковому сюжеті,в якій з метою
вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.
Історія написання твору
Учитель. Драма-феєрія
«Лісова пісня» - злет поетичного і драматургічного таланту поетеси.
У творі знаходимо багато думок,прагнень і
почуттів поетеси,а перед усім – пристрасний порив до світлого,духовно
багатого,гармонійного життя. Жанр твору зумовив наявність у ньому людських і
казкових образів,міфічних істот.
Важливу роль відіграє природа,яка вступає
в драмі як найвища краса і гармонія. Грубе втручання в неї означає порушення
гармонії,що призводить до народження зла.
Написала Леся Українка «Лісову пісню» в
небачено короткі строки – за 12 днів липня 1911 року,коли прогресуюча хвороба
забирала останні сили,а натхнення не давало спокою,кликало до творчості. Це
була праця на межі життя і смерті. Ось що вона пише своїй матері в листі 2
січня 1912 року: «Лісову пісню» я так від хорувала,що боялася повороту зимової
історії,інші речі менших нападків коштували. Вже нехай ніхто не скаже,що я, «ні
горівши,ні болівши»,здобуваю свої «лаври». Та ще,як навмисне,ледве заберуся до
якоїсь спокійнішої роботи,так і «накотить» на мене яка-небудь
непереможна,деспотична мрія,мучить по ночах,просто п’є кров мою,далебі. Я часом
аж боюся цього – що це за манія така?»
В іншому листі вона пише: «Мені
здається,що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна
тую мавку «в умі держала»,ще аж із того часу,як ти в Жаборищі мені щось про мавок
розказувала,як ми йшли якимсь лісом з маленькими,але дуже рясними деревами. Потім
я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і
там ждала,щоб мені привиділась мавка. І над Нечімним вона мені мріла,як ми там
ночували – пам’ятаєш? – у дядька Лева Скулинського»
-
Чому ж Леся так довго не торкалася
цієї,такої близької її серцю теми?
-
Чого приступила до неї вже тоді,коли
була автором з великим письменницьким досвідом?
Учениця. Відтворення
фольклорних образів – це не механічне перенесення фольклорних матеріалів у
твір,а складний творчий процес. Поетеса дуже добре орієнтувалася у величезній
кількості українських народних творів,вивчала праці відомих фольклористів.
Учитель. З листування Лесі Українки можна довідатися,який
великий інтерес виявила вона до фольклористики. Була прекрасно обізнана зі
всіма матеріалами,опублікованими в той час в російських,українських,білоруських
і польських виданнях.
-
Що ми зараз знаходимо в фольклорних
матеріалах про мавок?
Учень. Максимович і
Нечуй-Левицький відносять мавок до одної категорії з русалками. Нечуй-Левицький,крім
цього,додає,що вони «живуть в лісах і люблять співати,гойдаючись на березі».
Учень. В.Гнатюк на
підставі «Матеріалів до гуцульської демонології» Онищука пише про мавок: «Вони
живуть громадно…На зиму ховаються кудись,але від часу до часу
виходять,заманюють людей і заводять їх у безвісті. Нявки можуть ссати
людину…така людина марніє,схне,а в кінці умирає».
Учень. Цікавий опис мавки
подає професор Шухевич у своїй книзі «Гуцульщина» : «Нявки-мавки – се такі
бісиці,що спереду,як челядина,а ззаду видно їх утробу:ноги у них,як у дитини,а
голова жіноча…На розиграх(свято перед Іваном) не можна надворі спати,бо нявки
ходять та співають,а чоловік у просонку учує і схопиться заспаний,вони його
обманюють,він гадає,що то правдива челядь,і з ними іде лісами,степами».
Учитель. Матеріали
гуцульського фольклору нагадують нам образ нявки з твору М.Коцюбинського «Тіні
забутих предків»,бо письменник для створення цього образу і скористався
безпосередньо гуцульськими повір’ями і казками.
Вже в наведених фольклорних матеріалах неважко помітити деякі риси
образу мавки,які знаходимо й у Лесиній мавці. Це молода гарна дівчина,що живе в
лісі,любить співати й гойдатись на березі.
Лесина Мавка не тільки зближується з людьми,а й допомагає їм,внаслідок
чого в їх господарстві йдуть добре справи.З цього приводу можна згадати таке
місце з книги Шухевича: «Як лісниця любиться з яким вівчарем,то його вівці
ходять куди хотять,пасуться дуже добре;їх не вчепить медвідь:вони самі
вернуться на місце,де вона з вівчарем».
Однією з головних рис Лесиної Мавки є відсутність ворожості до людей. Вона
добра,любить,співчуває їм і допомагає.
У Грінченка ми знаходимо казку,в якій оповідається,як лісунка нагородила
бабу за те,що та їй повернула її дитя: «Прийшла баба додому,як же глянула в
комору,аж жахнулася: повнісінькі засіки борошна,а не було ніогісінько.І було
оце,чого схоче,так і вродиться. Багата така зробилась,що страх.Як приставилася
баба,лісунка аж три дні ходила під хату тужити. Оце прийде,ходить кругом
хати,да так жалібно тужить,що аж сумно.Три дні тужила,а далі взяла та й
запалила і двір,і все».
Образ лісунки з цього оповідання нам дуже
нагадує Лесину Мавку,яка в ІІІ дії біля Лукашевої хати прихилилась до одвірка і
глибоко переживає,співчуваючи сім’ї
Лукаша.
ІV.Опрацювання змісту твору.
Учитель. Якщо драма
названа «піснею»,то пролог можна з певністю назвати заспівом,який з першого
слова вводить нас у поетичний світ одухотвореної природи. Перед очима постає
старезний густий предковічний ліс на Волині…(ремарка читається до слів: «На
озері туман то лежить пеленою,то хвилює од вітру,то розривається,одкриваючи
блідо-блакитну воду»).
-
Хто є учасниками заспіву?
-
Що уявляється нам під час читання про
«Того,що греблю рве»,Лісовика та Водяника,про іншу лісову та водяну «силу»?
Учитель. Лісові та водяні істоти
розмовляють,тішаться,гніваються,люблять і розважаються. А ми бачимо перед собою
картини живої природи. Яким же треба бути чутливим і спостережливим,як любити
навколишній світ,щоб почути мову джерел і дерев,озерних хвиль та
жучків-світлячків!Ось і Мавка,лісова красуня,каже про це Лукашеві згодом:
«Німого в лісі в нас нема нічого».
-
Які цінності для міфічних персонажів
найголовніші?
Воля. Життя без неї для них неможливе. Тут цінується краса,якою все й
вимірюється. «Той,що греблі рве» захоплюється зовнішньою вродою Русалки. Мавка,бажаючи
побачити Лукаша,скаже: «Він,мабуть,гарний». І всі вони люблять яскраві
шати,порядок у лісі й на озері.
Учитель. Поступово заспів переходить у пісню,яка на
повний голос зазвучить у І дії. На березі лісового озера з’являються люди.
-
Хто вони?Які ваші перші враження від
дядька Лева й Лукаша?
Учні словесно змальовують зовнішність персонажів,охарактеризовують
дядька Лева як чудового знавця природи,народних повір’їв,друга лісу,відзначають
у Лукаша хист сопілкаря,що чує навіть голос дерева.
Учитель. Аж тепер на
зелену весняну сцену виходить головна
героїня драми-феєрії –Мавка.
-
Яка Мавка на вроду?А вдачею?
Зовнішність і одяг переконують – перед нами справжня лісова царівна. Вдача
у Мавки – вільна,чутлива до звуків,лагідна. Це розкривається в діалозі з
Лукашем під час першої зустрічі.
Звучить інсценізований уривок від слів: «Не
руш!не руш! не ріж!не убивай!» до – «Бачиш,і ти,немов ясень,розмовляєш».
Учитель. З’являється Перелесник – образ,відомий з поезій Лесі
Українки. Зверніть увагу на розмову його з Мавкою. Тут повна свобода бажань і
почуттів – мешканці лісу не обтяжені ні умовностями,ні земними турботами.
-
Що ж діється між персонажами,які прийшли
у драму з реального,людського життя?
Дядько Лев звідусіль оточений лісовими силами,з якими добре вміє
співіснувати. Знання лісу і його законів допомагають йому скрізь. Він знає,коли
треба бути поблажливим,а коли й суворим.
Вечоріє,і дядько Лев засина,а сільський хлопець і лісова дівчина в цю
прекрасну весняну ніч поєдналися душами,до них прийшло кохання.
Лукаш не лише хоче зігріти Мавку в обіймах,а й готовий захистити
її,заквітчати. Він іде шукати для неї прикраси – яскраві світлячки,не думаючи
про небезпеку. Коли ж хлопець потрапляє у трясовину,Мавка рятує його,нагнувши
вербу.
-
А які слова промовляють закохані?Чи
відчувають вони гармонію душ?
Так. Зігріті коханням,Лукаш з Мавкою
переживають свої найкращі хвилини,коли говорять не лише вуста,а й душа. Їх
єднає мистецтво. Розлука закоханих така ж ніжна і щира,як і зустріч.
Учні читають в особах уривок від слів: «Я
буду ждати!» до кінця І дії з ремаркою включно.
-
Як змінився пейзаж у І дії?Що свідчить
про присутність людей у лісі?
(Зачитують
ремарку на початку ІІ дії).
Учитель.
А тепер пригадаємо діалог між Мавкою
та Лукашем від слів: «Їм невістки треба,бо треба помочі» до слів – «Чому я маю
сеє пам’ятати?»
-
Якими тут виявляють себе Мавка і Лукаш?
-
Чи зберегли вони гармонію душ і
почуттів?
-
А яким же став Лукаш?
Учитель. У п’єсі є слова,які
спрямовані не тільки до Лукаша,а й взагалі до кожного з нас,які варто записати
у книжку своєї пам’яті: «Не зневажай душі своєї цвіту…»,зумій «своїм життям до
себе дорівнятись».
-
Як ви розумієте ці вислови?
Відбувається коротка бесіда.
Скривджена Мавка йде з серпиком ,як
звичайна сільська дівчина,на поле,несучи в очах біль і сум.
-
Що відтворює картина зустрічі Мавки з
Русалкою?
-
Який вислів у цьому епізоді є
афористичним?(«Що ж,хіба крові не варта краса?»)
З’являється
Килина. Вона прийшла на запрошення Лукашевої матері.
-
Як її схарактеризувала Мавка?
-
Чому вона застерігає Лукаша,невже тільки
з ревнощів?
Душа Мавки вміє розпізнавати людей. Розкотистий
сміх Килини,її облесливість і грубі
жарти сказали Мавці багато що. Вона розуміє,що Килина – не пара
Лукашеві,не рівня його душі,що він з нею не буде щасливим. Це ще більше посилює
Мавчину муку.
Лукаш зрадив,проміняв світлу душу Мавки на
простакуватість і невибагливість дебелої вдовиці Килини.
-
Прочитайте цитату «Не всі вінки погинули
для тебе…?»і скажіть,з чим контрастує ця картина?
Барвиста,святкова картина осені сповнена краси і багатства кольорів. Вона
є таким контрастом до чорно-білого,засмиканого клопотами буденного життя
людей!Але Мавка страждає за цим життям. Можливо,їй хочеться додати йому тої
злагоди і краси,якої так не вистачає…
-
При яких обставинах звучать знамениті
слова:
«Ні!Я жива!Я
буду вічно жити!
Я в серці маю
те,що не вмирає»?
-
Як ви розумієте ці слова?
-
Що символізує образ «Того,що в скалі
сидить»?
-
Чому Мавка все-таки йде в його царство?
«Той,що в скалі сидить» - очевидно,смерть,яка одночасно позбавляє і
мук,і радощів життя. Зрада наносить смертельний удар коханню Мавки. Зневажливі
слова Лукаша «Яка страшна!Чого ти з мене хочеш?» були отруйною стрілою у груди.
Мавка до останку бореться за своє кохання і Лукашеву душу,але … даремно. Лукаш
голосно,щоб Мавка почула,заявляє,що буде свататися до Килини. Це штовхає її в
западню.
Учитель.
Драма-феєрія – це глибоко
філософський твір про взаємодію добра і зла,прекрасного і потворного. Це гімн
єднанню людини і природи. Твір навчає любити природу,поважати творчу
особистість.
V. Закріплення
вивченого матеріалу.
Запитання до учнів:
-
Чого навчає нас твір Лесі Українки?
Любити
природу,пізнавати її закони,по-хазяйськи ставитись до її багатств.Що є особливо
актуальним сьогодні.
VI. Домашнє
завдання: виписати цитати до образів Лукаша та Мавки.
