7 клас 

Тема: І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників.

Мета. З'ясувати історичну основу повісті «Захар Беркут»; розвивати навички художнього переказування твору; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю, виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: текст повісті «Захар Беркут», географічна карта, книга «Народні оповідання про давнину».

Тип уроку: лекція-коментар з елементами евристичної бесіди.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

I. Бесіда з учнями.

— Де Франко перебував у 1882 році?

(Письменник жив у Нагуєвичах. Перед тим двічі побував у в'язниці. Поборов важку недугу — пропасницю — і неймовірно жахливі умови поліцейського етапу. Вдень важка, до «сьомого поту», фізична робота в полі та вдома, а ввечері копітка праця над рукописами.)

II. Пояснення нового матеріалу.

І. Коментар до історії написання.

— Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»?

(Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)

— Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше — з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей».

Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

— Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті — нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор — перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам'яті. Таким чином, «Захар Беркут» — це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа — величезного кам'яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. «Кажуть, — йдеться у переказі, — що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати ... Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою». Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, — народний переказ про монахів київських печер, пов'язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

2. Коментар за картою.

— Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті.) Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

— Які ще населені пункти згадуються у творі?

(Села Корчин (тепер Сколівського району), Синевідське (нині Нижнє і Верхнє Синьовидне), р. Стрий та Опір (обидві витікають з гори Явірник, що на Сколівщині).

Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді «Цокан». (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім'я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)

Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу «стін могутнього Зелеменя» (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

III. Робота за змістом I—V частин повісті.

1. Бесіда з класом.

— Де і коли відбуваються події, описані у творі?

— Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)

— Зачитайте підзаголовок повісті. Про що у ньому йдеться?

— Що ви можете сказати про життя русичів у ХНІ ст., розглянувши ілюстрацію до повісті?

— Який епізод з твору зображено?

— Епіграфом взято слова з поеми О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила». Зачитайте їх і скажіть, про що це свідчить.

Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про «часи будучі, невідомі». Це підтверджують композиційна рамка і кінцівка твору.

— Зачитайте кінець епілогу від слів «Сумно і непривітно тепер на нашій Тухольщині ...» до слів «... і для наших «культурних» часів».

— З якими героями зустрічаємось у повісті?

— Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача.)

— Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв? Розкажіть стисло, які саме. (Сцена полювання, боротьба Мирослави і ведмедиці, визволення Мирослави.)

2. Робота у трьох групах (після виконання звітують представники).

Завдання для 1-ої групи

— За яких умов і про кого були сказані слова?

- «Занадто ти високо піднявся на крилах гордості, — але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути». (Максим Беркут про Тугара Вовка після його гордовитої відмови віддати за нього Мирославу);

- «Тій не жаль би бути мужем». (Тухольці про Мирославу);

- «Перестав ти розуміти нові, теперішні часи, їх погляди та потреби. Пережилися твої молодечі думи про свободу». (Тугар Вовк про Захара Беркута на громадськім суді.)

Завдання для 2-ої групи

— Ким були сказані слова?

- «Я зробив те, що кожний на моїм місці зробив би, — за що ж тут дякувати?» (Максимом);

- «Дивні ж у вас порядки! Князь бунтує проти своїх слуг, слуги против князя, князь і слуги проти народа, а народ проти усякої власті». (Петою);

- «Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, як вийшов з рук добрих, творчих духів». (Захаром Беркутом.)

Завдання для 3-ої групи

(сильнішої)

— Продовжіть уривок. Кому належать ці слова?

- «Вночі, перед тим днем, коли ми мали рушати на ведмедів, мені...

— (приснилась мати». (Сон Мирослави));

- «Мовчав досі, то ... — (мовчи й довіку». (Тугар Вовк, вбиваючи свідка на суді));

- «У мене пута на руках, а в тебе ... (на душі». (Максим про Тугара Вовка.))

3. Робота з текстом. (Учні знаходять уривки, виразно зачитують їх і з'ясовують роль пейзажів.)

— Опис тяжкої дороги на лови (ч. 1) — перемога людини у двобої з природою, показ зародження почуття між Максимом і Мирославою.

— Поле бою після поразки тухольців очима Максима (кінець ч. 5) — дисгармонія у світі природи і людини, контраст у зображенні.

— Ворожий табір очима Мирослави (ч. 4) — асоціація з пеклом, «криваве море, якому немає сили опертися».

IV. Підсумок уроку.

1. Бесіда з учнями.

— Чому твір «Захар Беркут» називаємо історичною повістю? Яку мету ставив перед собою І.Франко, беручись за її написання?

— Які матеріали використовував письменник при написанні твору?

— Чому с. Тухля змінило своє місце розташування?

— Чому не побралися Максим і Мирослава?

— Які важливі події зображено у I—V частинах твору?

— Сформулюйте тему твору. (Героїчна боротьба руського народу у XIII ст. проти монголо-татарських завойовників.)

2. Анкетування (письмова робота).

1. Чого я навчився на уроці?

2. Що було найцікавішим і чому?

3. Які завдання я виконував?

4. Які виникли труднощі та як їх подолав?

5. Мій настрій на уроці.

6. Побажання (собі, учителю, друзям). (Можна використати для різних типів уроку.)

V. Домашнє завдання. Завершити читання повісті.